Транскрипція англійської мови — це послідовність фонетичних символів, котра допомагає нам зрозуміти, як прочитати той чи інший звук, слово. Частенько учні стикаються з транскрипцією на початку вивчення мови, коли ще достатньо тяжко читати навіть доволі прості слова, а надалі просто не звертають на неї увагу. Однак так буде не все.
Як тільки учень починає вміло використовувати складні граматичні конструкції та напрацьовує непоганий словниковий запас для вільного спілкування, то тут же з’являється бажання говорити красиво, як носій мови, тобто, вдосконалювати свою вимову англійських слів. Ось тут ми і згадуємо стару добру транскрипцію.
Для того, щоби не прийшлося згадувати добре забуте старе, пропонуємо час від часу повертатись до повторення. Звичайно, в ідеалі транскрипцію потрібно проходити разом із вчителем, адже на письмі не передати усі тонкощі вимови, але якщо ви зараз читаєте цю статтю, фундамент красивої вимови та правильного читання вже закладені і ви точно доб’єтеся бажаної цілі.
Транскрипція голосних звуків
Голосні звуки бувають двох видів — поодинокі звуки та дифтонги.
[ ʌ ] – [ а ] – коротке; [ a: ] – [ а ] – глибоке; [ i ] – [ і ] – коротке; [ i: ] – [ і ] – довге; [ o ] – [ о ] – коротке; [ o: ] – [ о ] – глибоке; [ u ] – [ у ] – коротке; [ u: ] – [ у ] – довге; [ e ] – як у слові «плед»; [ ɜ: ] – як у слові «мед».
Англійські дифтонги
Дифтонг — звук, який складається з двох звуків. Частіше всього його можна розділити на 2 звуки, однак, на письмі це не передати. Частенько дифтонги позначаються не сукупністю декількох знаків, а своїм особистим знаком.
[ əu ] – [ оу ]; [ au ] – [ ау ]; [ ei ] – [ ей ]; [ oi ] – [ ой ]; [ ai ] – [ ай ].
Правила вимови голосних в англійській
· Звук «a» має чотири різновиди: [ ʌ ] – короткий звук, як у словах «duck», «cut»; [ æ ] – м’який звук. Аналогу йому немає в українській мові. Читається він як у слові «cat»; [ a: ] – довгий звук, який читається як у слові «car»; [ ɔ ] – короткий звук, який звучить одночасно подібно і на «о», і на «а». В британській вимові, це скоріше «о», як у слові «hot» або «not».
· Звук «e» може читатися трьома способами: [ e ] – наприклад як у слові «let»; [ ə: ] – цей звук трохи нагадує українське звукосполучення «йо», тільки читається ще трохи м’якше. Наприклад, «bird», «fur»; [ ə ] – один з найбільш поширених звуків в англійській транскрипції. За звучанням цей звук подібний до українського звуку «е». Він стоїть тільки у ненаголошених складах та буває практично не чуваним або невиразним, наприклад, ['letə] «letter» — лист.
· Звук «i» може бути довгим та коротким: [ I ] – короткий звук, наприклад, як у слові «film»; [ i: ] – довгий звук, наприклад, як у «sheep».
· Звук «о» також має 2 варіанти — довгий та короткий: [ ɔ ] – короткий звук, як у слові «bond»; [ ɔ: ] – довгий звук, як у слові «more».
· Звук «u» також може вимовлятися двома способами. Він може бути довгим або коротким: [ u ] – короткий звук, як у слові «put»; [ u: ] – довгий звук, як у слові «blue».
Транскрипція приголосних звуків
В транскрипції приголосних звуків все достатньо просто. В основному вони звучать подібно приголосним української мови. Достатньо пару разів вдумливо поглянути на вищезгадані букво поєднання і вони залишаться у вашій пам’яті.
Приголосні звуки [ b ] – [ б ]; [ d ] – [ д ]; [ f ] – [ ф ]; [ 3 ] – [ ж ]; [ dʒ ] – [ дж ]; [ g ] – [ г ]; [ h ] – [ х ]; [ k ] – [ к ]; [ l ] – [ л ]; [ m ] – [ м ]; [ n ] – [ н ]; [ p ] – [ п ]; [ s ] – [ с ]; [ t ] – [ т ]; [ v ] – [ в ]; [ z ] – [ з ]; [ t∫ ] – [ ч ]; [ ∫ ] – [ ш ]; [ r ] – м’яке [ p ], як у слові рупор; [ о ] – знак м’якості, як в українському звукосполученні «йо» (йогурт).
Приголосні англійської мови, котрих немає в українській мові та їх вимова [ θ ] – м’яка буква «c», язик знаходиться поміж передніми зубами верхньої та нижньої щелепи; [ æ ] – як «е», тільки більш різко; [ ð ] – як «θ», тільки з додаванням голосу, ніби м’яка буква «з»; [ ŋ ] – носовий, на французький манір, звук [ n ]; [ ə ] – нейтральний звук; [ w ] – як «в» та «у» разом, м’яка вимова.
Особливості англійської транскрипції
Для того, щоби простіше орієнтуватися в читанні слів, важливо знати головні особливості транскрипції:
· Особливість 1. Транскрипція завжди оформляється у квадратних дужках.
· Особливість 2. Щоби не заплутатись, де робити наголос у слові, варта врахувати, що він завжди ставиться перед ударним складом. ['neim] — транскрипція слова name.
· Особливість 3. Важливо розуміти, що транскрипція — це не англійські букви та звуки, з яких складається слово. Транскрипція — це звучання слів.
· Особливість 4. В англійській мові транскрипція складається з голосний звуків, дифтонгів та приголосних.
· Особливість 5. Для того, щоб показати, що звук є довгим, в транскрипції використовують двокрапку.
Звичайно, знаючи тільки набори символів, доволі складно читати все грамотно, адже існує безліч виключень. Для того, щоб читати правильно необхідно розуміти, що існують закриті склади та відкриті. Відкритий склад закінчується на голосну букву (game, sunshine), закритий — на приголосну (ball, dog). Деякі звуки англійської мови можуть вимовлятися по різному, в залежності від типу складу.
Висновок
Варто пам’ятати, що в любій справі головне — практика (до речі, ви можете почати практикуватись в англійській дистанційно прямо зараз). Транскрипція звуків в англійській мові піддасться вам легко, якщо ви будете наполегливо працювати над цим. Одного разу прочитати правила буде недостатньо. Важливо повертатись до них, опрацьовувати та регулярно повторювати до тих пір, доки вони не будуть відроблені до автоматизму. Кінець кінцем, транскрипція дозволить поставити правильну вимову звуків в англійській мові.
Запам’ятовуванню англійської з транскрипцією та правильною вимовою англійських букв та слів будуть відмінно сприяти словники. Можна використовувати як англійські онлайн словники, так і старі добрі печатні видання. Головне не здаватися!
Натхнення вам та успіхів у навчанні. May the knowledge be with you!
Comentários